Підбірка осінніх віршів для дітей – українською мовою короткі, гарні, цікаві
Мелодійні та барвисті вірші про осінь, передають дітям грайливий, а подекуди тужливий настрій осені, а також розповідають, ознайомлюють дітей з певними природніми явищами.
Сьогодні Все для дітей (DityInfo.com)й, пропонує вам підбірку віршів про осінь. У пібірку увійшли вірші для дітей будь-якого віку. Прочитайте вірші разом із дітьми, а кілька можна й вивчити на пам’ять.
Чаклунка
Осінь фарби готувала,
У відерця наливала.
Змішувала, чаклувала,
Потім все розфарбувала.
Придивіться, все довкола
Стало різнокольоровим!
Н. Замрія
Осінь
Ніби притомилося сонечко привітне:
У траві пожовклій молочай не квітне.
Облетіло літо листячком із клена,
Лиш ялинка в лісі сонячно зелена.
Журавлі курличуть: летимо у вирій.
Пропливає осінь на хмарині синій.
Б. Чалий
. . . . . .
Лісом осінь походила
Лісом осінь походила —
Все навкруг позолотила.
Залишила лиш ялинку
Їжачкові на хатинку.
Г. Шевчук
Лісова колиска
Стежка, озеро, стіжок –
Все у падолисті,
І в гніздечку для пташок
Задрімав сухий листок,
Наче у колисці.
В.
Скомаровський
Осінь
Нарядилась осінь
в дороге намисто,
золоте волосся
розплела над містом,
кольорові фарби
вийняла з кишені,
і малює осінь
жовтим по зеленім…
Здогадатись можна
в парку по деревах:
є червона фарба
в неї і рожева…
Ще й відтінків різних
безліч осінь має,
а стрункі ялини
боком обминає…
їй не шкода фарби
й часу ні хвилини,
колються нечемні
сосни та ялини.
Хоросницька Марія
Жоржини
Уже і вересню кінець,
Настали дні холодні,
До нас, я чула, морозець
Прийде вночі сьогодні.
Впаде на луки, на гаї,
Побілить лист на вишні…
Погасить сонечка мої —
В саду жоржини пишні.
Та я морозцеві тому
Не дам жоржин стоптати:
На руки ніжно їх візьму
І понесу до хати!
Анатолій Камінчук
. . . . . . . .
Осінь
Чи насправді, а чи сон це,
Жовті верби, жовте сонце,
Жовті трави, жовті доли,
Жовте листя, жовте поле.
Це насправді, не здалося –
Жовте небо, жовта осінь.
Ігор Січовик
……
В зеленім лісі побував
Якийсь художник – і поволі
Дерева перефарбував
У золотисто-жовтий колір.
– Ти хто такий? –
я здивувавсь‚ –
Чому тебе не бачив досі?
– То придивися‚ –
хтось озвавсь‚ –
І ти тоді побачиш
ОСІНЬ.
Ліна Костенко
Білочка восени
На гіллячках, на тоненьких,
Поки день ще не погас,
Сироїжки та опеньки
Білка сушить про запас.
Так нашпилює охайно,
Так їх тулить на сосні
І міркує: «А нехай-но
Ще побудуть тут мені!
Поки дні іще хороші,
Поки є іще тепло,
А як випадуть пороші,
Заберу їх у дупло.
Буде холодно надворі,
Сніг посиплеться з дубів,
Буде в мене у коморі
Ціла в’язочка грибів!»
Але білочці не спиться.
Дятел стукає: тук-тук!
Щоб не вкрала їх лисиця
Або хитрий бурундук.
Олена Полянська
Осінь і киця
Чорна киця
Жовту осінь
Зустрічала
На порозі.
Роздивлялась
Жовтий сад,–
Бігала туди й
Назад.
Прислухалась
До доріжок,
Полювала
На обніжок,
У зубах несла
На східці
Жовту осінь
Чорна киця.
Григорій Усач
. . . . . .
Що на спинці в їжачка?
Що несе на спинці
Спритний їжачок?
Він несе на спинці
Золотий листок.
Що несе на спинці
В дощик і сльоту?
Він несе на спинці
Осінь золоту.
Анатолій Качан
Дощова осінь
Водить осінь хороводи
То із листя, то з дощів.
На прогулянку виходять
Парасолі і плащі.
Там розмову парасолі
Із плащами завели:
«Ах, як довго у неволі,
У темниці ми були.
Та вернулися тумани,
Задощило в небесах,–
І ми знову у пошані,
Знов нас носять на руках».
І прийшли тоді до згоди
Парасолі і плащі,
Що найбільша насолода –
Це коли ідуть дощі.
Дмитро Павличко
Осінь
Небеса прозорі,
Мов глибінь ріки.
Падають, як зорі,
З явора листки.
А над полем нитка
Дзвонить, як струна,
Зажурилась квітка –
Чує сніг вона.
Євген Гуцало
…..
Зайці в полі варять борщ
Коли йде осінній дощ,
зайці в полі варять борщ.
Зайці варять борщ у полі
з буряків та бараболі.
Зайці моркву в борщ кладуть
і капусту в борщ січуть.
Листя кидають із лавра,
щоб удався борщ на славу.
І на славу в зайців борщ,
коли йде осінній дощ!
Микола Сулима
Вітер не знає абетки
Невсидючий вітер
Знає кілька літер:
Залетить в трубу –
Тільки й скаже: бу-бу-бу,
Прилетить до комишу –
Тільки й скаже: шу-шу-шу.
А оце чомусь мовчить –
Мабуть, решту літер вчить.
Віталій Конопелець
Королева Осінь
Королева Осінь
Всіх до столу просить.
Всіх без винятку частує
Й для Зими запас готує.
Н. Замрія
Каштанопад
Ось червоний
Впав листок,
А за ним
Каштанчик – скок!
Жовтий лист
На землю ліг,
Слідом знов
Каштанчик – плиг!
День за днем
Таке підряд –
Падолист,
Каштанопад.
Г. Маніва
Осінь
Знову я дивлюсь в віконце:
Он за ліс заходить сонце.
В лісі ходить хитрий лис…
«Мамо, що це, подивись?
Вчора ліс ще був зеленим
А сьогодні… онде клени
Червоніють, мов вітрила,
І берізка пожовтіла».
«Як красиво, — каже мама, –
Це віконце — наче рама,
А від сонця подарунок —
Панни Осені малюнок».
О. Роговенко
Осіння вишиванка
Вишивають гладдю журавлі
Дощового неба скатертину.
Вітерець безжально до землі
Нахилив пожовклу горобину.
Оселився дощик на гіллі,
Облітає айстра пелюстками,
Вишивають небо журавлі
Чорними і білими нитками.
Б. Сахно
Хитрий лис фарбує ліс
Хитрий лис на верховині
Носить фарби у майстрині
Лис, покуль зима настане
Ліс фарбує у багряне.
На дива дивитись скорі
Звірі збіглися у дворі:
– Лис фарбує ліс! – Дивиться!
Не торка ялиць одних:
Хитрий він, тому й боїться
Поколотися об них.
В. Лучук
Їжаки
Два веселі їжаки
Накололи на голки
Всі листки
І сказали:
— Ми — кущі,
Золоті у нас плащі
На дощі.
Два веселі їжаки
Накололи на голки
Всі грибки
І сказали:
— Ми — пеньки,
Наросли у нас грибки,
Як горбки.
Два веселі їжаки
Позгортались у клубки
Під голки
І сказали:
— Ми — грудки…
Ну, а може,— будяки…
Ну, а може,— їжаки
Все-таки?..
Тамара Коломієць
