Догляд за черешнею – поради по підгодівлі, поливу, обрізки та захисту від морозу
Молоді черешні не дуже добре приживаються і зимують у середній смузі. Тому якщо ви зважитеся посадити це дерево в своєму саду, доведеться його регулярно підгодовувати, обрізати, захищати від морозу і сонячних опіків.
Коренева система черешні зазвичай розташовується горизонтально, але при цьому здатна заглиблюватися в землю майже на 2 м. Тому не можна закладати черешневий сад на ділянках з високими ґрунтовими водами, а також в низинах. Суглинок і супіщаний грунт подобаються черешні найбільше. Якщо грунт кислий, то буде потрібно її вапнування приблизно за тиждень до внесення добрив (в супіщаний грунт – 400 г вапна на 1 кв.м, в суглинок – близько 600 г).
Підживлення черешні
При посадці саджанця черешні необхідно внести в посадкову яму добрива, які будуть живити дерево в найближчі три роки. Наприклад, 60 г сірчанокислого калію і 100-120 г суперфосфату.
Азотні добрива швидко вимиваються з грунту, тому їх бажано вносити регулярно
Вже на другий рік землю навколо дерева необхідно удобрити сечовиною (120 г), яку закладають на глибину 10-12 см. Внесення добрива краще поєднати з поливом. Або можна підгодувати молоду черешню розчином сечовини (20 г карбаміду на 10 л води) – тричі з травня по червень. На третій рік підгодівлю бажано повторити.
На четвертий рік на кордоні проекції крони роблять кругову борозну (канавку) глибиною 25 см. Навесні в неї вносять 150 г сечовини, поєднуючи з поливом. Восени туди ж вносять 300 г гранульованого суперфосфату і 100 г сірчанокислого калію. Кругова борозна необхідна, тому що до цього року усмоктувальні коріння рослини зазвичай виходять за межі пристовбурного кола, тому удобрювати й поливати землю краще не у самого стовбура, а на деякій відстані.
Раз на п’ять років необхідно проводити вапнування. Для цього підійде вапно-пушонка, крейда, зола або доломітове борошно (на піщаному грунті). Дозування слід розраховувати виходячи з кислотності грунту.
Важливо!
Вапнування не можна поєднувати з внесенням азотних і органічних добрив, а також амофосу, аміачної селітри й суперфосфату. |
На п’ятий рік, також навесні, черешню можна підгодувати амофоски (30 г добрива потрібно розвести в 10 л води). Восени під дерево бажано внести 20 кг перегною.
Зазвичай черешня починає плодоносити на 4-6 рік. З цього моменту в кожний наступний рік навесні в кругову борозну вносять 200 г сечовини. Ще через рік – восени (у вересні) – 40 кг компосту або перегною. Також щорічно в осінній період можна удобрювати грунт навколо дерева, використовуючи 400 г гранульованого суперфосфату і 200 г калійної солі.
Полив черешні
Черешня має особливу потребу в поливі в наступні етапи життя:
- в травні, коли дерево активно зростає і нарощує зелену масу;
- в червні, коли наливаються плоди,
- восени перед приходом холодів, тому що це допомагає дереву перезимувати.
Грунт навколо черешні зволожують раз в тиждень. Оскільки основна маса коренів розташовується на глибині близько 40 см, поливи повинні бути досить великими. Дорослі дерева поливають в кільцеву борозенку по периферії крони.
Наша довідка!
Не можна рясно поливати черешню в період дозрівання ягід, інакше вони будуть тріскатися, а також у другій половині літа, оскільки це провокує посилений ріст пагонів і знижує зимостійкість дерева. |
Формування й обрізка черешні
Без весняної обрізки дерева черешні витягуються, а їх врожайність знижується. Краще проводити обрізку до початку сокоруху, при цьому бажано вибрати період з відносно теплою погодою. Відразу після посадки деревце обрізають на рівні 50-70 см, щоб зона плодоношення не закладаються занадто високо.
Наша довідка!
Центральний провідник (частина стовбура від нижньої скелетної гілки до вершини дерева) не повинен бути вище верхівок скелетних гілок більш ніж на 15 см. |
У другій рік скелетні гілки обрізають на зовнішню нирку, скорочуючи на 1/3.
Гілки, які конкурують з центральним провідником, обрізають на кільце.
Зазвичай в першому ярусі залишають 3 гілки. У наступні роки бічні пагони та занадто довгі скелетні гілки вкорочують на третину, не допускаючи оголення. Як правило, другий ярус формують з двох гілок. Третій ярус в одну кісткову гілку є завершальним у формуванні крони. Надалі на кожній скелетній гілці розвиваються бічні пагони. Ті з них, які не беруть участі у формуванні крони, обрізають до 30 см.
У віці 2-3 років в травні гілки черешні відгинають горизонтально за допомогою розпірок або вантажів. Це прискорює закладку плодових бруньок. При цьому не можна відгинати гілки за верхівки, тому що в разі вигину на гілці почнуть формуватися вертикальні пагони. Восени розпірки й вантажі можна прибрати, до цього часу гілки вже повинні зафіксуватися в новому положенні.
Плодові дерева піддають лише санітарній і проріджувальній обрізці. При цьому видаляють гілки, спрямовані всередину крони. Сухі й хворі гілки обрізають без пеньків. Місця зрізів обробляють садовим варом.
Наша довідка!
Якщо дерево прищеплене, то кореневу поросль підщепи також необхідно видаляти біля самої основи. |
З приводу осінньої обрізки єдиної думки немає. Деякі садівники вважають, що її проводити не можна. Інші, навпаки, вважають видалення слабких і пошкоджених пагонів, а також укорочення гілок другого порядку до 30 см одним з обов’язкових елементів підготовки дерева до зимівлі. І ті й інші сходяться лише в одному: однорічні саджанці восени обрізати не можна.
Захист від морозу і сонячних опіків
Набагато краще переносять зимові холоди дерева, під які у вересні були внесені калійно-фосфорні добрива
Дорослі вкорінені черешні відносно непогано зимують. А молодим рослинам потрібно укриття. Можна укутати їх мішковиною або ялиновим гіллям. Штучні матеріали краще не використовувати, тому що дерева під ними випрівають.
Наша довідка!
Щоб захистити коріння дерева, пристовбурні кола можна замульчувати торфом або компостом. |
Рясний вологозарядний полив (близько 5 відер води під одне дерево) значно підвищує морозостійкість черешні. Він не тільки допомагає дереву перезимувати, але також захищає від весняних заморозків.
При загрозі зворотних морозів також можна застосувати метод дощування. За допомогою розпилювача, стаціонарної системи поливу або звичайного шланга з насадкою рослини зрошують за кілька годин до передбачуваного різкого похолодання (як правило, ввечері або вночі). Волога випаровується і повітря нагрівається, в результаті чого морозу не вдається “підібратися” до рослин впритул.
Якщо на стовбурі з’явилися поздовжні тріщини, значить, дерево все ж постраждало від морозу. В цьому випадку в першу чергу слід перевірити, наскільки серйозний збиток. Якщо ви помітили ділянки відмерлої кори, її необхідно обережно видалити (не можна видаляти кору по колу стовбура, тому що це призведе до загибелі дерева).
Рану необхідно продезінфікувати розчином мідного купоросу (30 г на л води) і замазати садовим варом, а дупла залити цементом
Пошкодити стовбур дерева може не тільки мороз, але і сонце. Аналог “сонцезахисного крему” для дерев – побілка штамбів і основ скелетних гілок, яку можна проводити навесні й восени, а також обв’язка стовбура ялиновим гіллям.
Джерело