ПАМ’ЯТНИК НЕЙМОВІРНОМУ КОХАННЮ, яке сталося між італійцем та українкою
“Нехай у неї не видно ямочок за зморшками, я пам’ятаю, де вони були й готовий цілувати їх до кінця життя.”
Так сказав італієць Луїджі про кохання всього свого життя, українку Мокріну, на відкритті пам’ятника закоханим у Києві у травні 2013 року.
Історія їхнього кохання просто неймовірна.
Вагітну українку Мокрину Юрзук відправили до Австрії, до табору військовополонених у 1943 році. Там її визначили працювати на віскозну фабрику. Коли настав термін, Мокрина народила доньку Надю, але від роботи її ніхто не звільняв, вона так і продовжувала працювати на фабриці. Там вона і познайомилася з італійським військовополоненим, Луїджі Педутто.
Луїджі полюбив українську дівчину, вона відповідала взаємністю. Молодий італієць співав серенади під стінами бараку під прицілом охоронців. Мокрина лагодила йому одяг. Вони взялися за руки й більше не розлучалися, доки…
Але про все по черзі.
Жили чоловіки та жінки у таборі у різних бараках. Було дуже холодно і Луїджії віддавав свій одяг, щоб Мокрина та Надя могли сховатись. Наді не належало пайка, тому їжею з малюком ділилися Мокрина та Луїджі.
Коли почалися бомбардування, Луїджі взяв на руки Надю, і вони з Мокриною втекли та сховалися в кукурудзяному полі.
Десять днів вони не виходили, їли сиру кукурудзу та сиру картоплю. Луїджі перемелював сирі бульби зубами, щоб маленька Надя могла цю сиру картоплю їсти.
Коли до Австрії прийшла радянська армія, вони вийшли їй назустріч.
А потім їх розлучили.
Жодні аргументи Луїджі не допомогли. Його відправили до Італії, Мокрини до України.
Вона тільки встигла написати йому олівцем на папірці свою адресу.
Луїджі шукав кохану. Він писав у всі адресні столи, писав до посольства. Відповіді не було.
Мокрина вийшла заміж. Народила ще двох дітей.
Луїджі теж одружився.
Обидва овдовіли приблизно в один і той же час.
Але всі ці роки вони не переставали думати одне про одного.
Вони зустрілися у 2004 році на передачі “Чекай мене”, після 62 років розлуки.
На жаль, вони не жили разом довго і щасливо.
Мокріна не захотіла виходити заміж за Луїджі та переїжджати до Італії, але він часто приїжджав і довго жив у її сільському будинку, допомагаючи по господарству.
10 років “божевільний італієць” прилітав до своєї Мокрини.
Але у серпні 2013 року не прилетів. Сердечний приступ.
Поруч із ліжком Луїджі стояли дві зібрані в дорогу сумки, а на столику лежав квиток до Києва та коробочка з обручкою.
А у 2015 році не стало і Мокрини.
Якщо будете в Києві, обов’язково пройдіть мостом Закоханих у Маріїнському парку до пам’ятника з дідами, що обіймаються.
Кажуть, що є така прикмета, якщо торкнутися цього пам’ятника закоханим, то зі своїм коханим ніколи не розлучишся.”
З “Не Правильні Люди”.
