Мої маленькі секрети живцювання пелагоній
Моя любов до пеларгоній почалася зовсім недавно. Це не означає, що раніше я на них не звертала уваги. Герані росли в мене завжди: взимку на підвіконні, влітку вони переїжджали до квітника. Я їх садила і в контейнери, і у відкритий ґрунт – і скрізь вони почували себе чудово. Але це – герані. Зараз у моїй колекції з’явилися квіти, які геранню вже не назвеш. Це пеларгонія.
Розоподібні, тюльпаноподібні, плющелисті, махрові. Їх неможливо не любити. Ці пеларгонії майже не пахнуть, шикарно та довго цвітуть, вони компактні, витривалі, ідеально підходять для контейнерного озеленення (підвіконня, балкони, альтанки, лоджії, патіо). Від «сестричок-простушок» герані вони взяли невибагливість. Все, що їм потрібно – полив, підживлення комплексними мінеральними добривами та видалення відцвілих суцвіть.
Насіння цих пеларгоній не купити – розмножуються вони тільки живцями. І ось тут і настають проблеми. Виявилось, що такі герані дуже непросто вкорінюються. Просто поставити живець у воду не допоможе: вода тільки прискорить його загибель. Живець у ній чорніє, загниває і дуже швидко гине (перевірила на своєму досвіді не раз).
Чим ошатніший і ефектніший сорт, тим складніше його розмножити. Думаю, що про це подбали селекціонери – вони не зацікавлені в тому, щоб результат їхньої багаторічної роботи швидко давав потомство і тим самим знижувалась ціна на рослини (а коштують живці цінних сортів ой-ой як дорого).
Тому доводиться йти на різні хитрощі, застосовувати сучасні препарати для укорінення, щоб у живця навіть думки не виникло «не вкоренитися».
Як я вкоріню живці пеларгоній?
Дуже гострими ножицями зрізаю молоді живці довжиною 3-4 см. Нижнє листя видаляю, а верхнє зменшую, виключаючи таким чином випаровування цінної вологи. Складаю живці кожного сорту в окремий підписаний посуд (щоб не загубився сорт) і залишаю їх на 10-15 хвилин, щоб зріз підсох.
За цей час заповнюю горщики СУХИМ ґрунтом (я беру торф Гера). Трохи зволожую його з пульверизатора (це для теплиці, у квартирі води потрібно трохи більше). Далі злегка занурюю живці в коренеутворювач (я беру Фітоклон, розведений з водою 1:1, але підійде і звичайний Корневін). Потім поміщаю живець у ґрунт і злегка ущільнюю. Все!
Горщики з живцями ставлю у світле тепле місце, куди не потрапляють прямі сонячні промені. Можна прикрити їх нетканим матеріалом.
Протягом кількох днів обприскую живці з пульверизатора і тільки на п’ятий день поливаю.
Живцюю пеларгонії в сухий грунт навіть влітку, в спеку! У вологому ж ґрунті живці миттєво загнивають.
Це мій досвід, можливо, у вас якісь свої технології. Пишіть нам, діліться досвідом! Ми із задоволенням з вами поспілкуємось!
